дренькіт
дре́нькіт
-коту, ч., розм.
Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дренькіт — дре́нькіт іменник чоловічого роду дзвінкі, короткі, тремтячі звуки розм. Орфографічний словник української мови
- дренькіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
- дренькіт — ДРЕ́НЬКІТ, коту, ч., розм. Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Він старую мандоліну Сіпав пальцями худими, Прикрий дренькіт відбивали Кручі — наче насміхались (Л. Укр., IV, 1954, 155); *У порівн. І голоси у них.. немов дренькіт розбитого баняка (Фр., VIII, 1952, 327). Словник української мови в 11 томах