1. Словник української мови в 11 томах

дренькати

ДРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Створювати, видавати дзвінкі, короткі, тремтячі звуки.

Спочатку чули [браття], як стара шасталася по хаті, стогнала, дренькала якимись посудинами, але по якімсь часі все утихло (Фр., VIII, 1952, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дренькати — дре́нькати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дренькати — -аю, -аєш, недок., розм. Створювати, видавати дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дренькати — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови