дробовик

дробови́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробовик — -а, ч. Мисливська рушниця для стрільби дробом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дробовик — ДРОБОВИ́К, а́, ч. Мисливська рушниця для стрільби дробом (у 1 знач.). [Звізденко:] Стріляв і я колись. На диких качок більше, з дробовика (Мик., І, 1957, 246); У вітряну ніч, в листопадову стужу озброєні дробовиками багачі вивели його за село (Гончар, Таврія.., 1957, 9). Словник української мови в 11 томах