1. Орфографічний словник української мови

дружинонька

дружи́нонька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружинонька — -и, ж., поет. Пестл. до дружина 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дружинонька — див. дружина Словник синонімів Вусика
  3. дружинонька — ДРУЖИ́НОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до дружи́на 1,2. Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю (Шевч., II, 1953, 136); Я стільки раз, дружинонько моя, Руїну ніс твоєму супокою, Що сам дивуюсь ніжності твоїй: Її я чую в стороні чужій (Рильський, II, 1960, 282). Словник української мови в 11 томах