дружинниця
дружи́нниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружинниця — -і. Жін. до дружинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружинниця — ДРУЖИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до дружи́нник. Десятки мужніх, сміливих дівчат виходять на вулицю з червоними пов’язками, вони — дружинниці (Веч. Київ, 9.11 1961, 1). Словник української мови в 11 томах