дружинниця

дружи́нниця

-і.

Жін. до дружинник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружинниця — дружи́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дружинниця — ДРУЖИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до дружи́нник. Десятки мужніх, сміливих дівчат виходять на вулицю з червоними пов’язками, вони — дружинниці (Веч. Київ, 9.11 1961, 1). Словник української мови в 11 томах