дружинонька
дружи́нонька
-и, ж., поет.
Пестл. до дружина 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружинонька — дружи́нонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дружинонька — див. дружина Словник синонімів Вусика
- дружинонька — ДРУЖИ́НОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до дружи́на 1,2. Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю (Шевч., II, 1953, 136); Я стільки раз, дружинонько моя, Руїну ніс твоєму супокою, Що сам дивуюсь ніжності твоїй: Її я чую в стороні чужій (Рильський, II, 1960, 282). Словник української мови в 11 томах