дружочок
дружо́чок
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружочок — -чка, ч. Пестл. до дружок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружочок — ДРУЖО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до дружо́к 1. Тільки найшла слідочок, Гей, де походив дружочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 160); Вона забігала на хвилинку і казала Лесі: — ..Ти вже потерпи, Лесенько, дружочок мій (Ів.. Таємниця, 1959, 91). Словник української мови в 11 томах