дружочок

дружо́чок

-чка, ч.

Пестл. до дружок 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружочок — дружо́чок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дружочок — ДРУЖО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до дружо́к 1. Тільки найшла слідочок, Гей, де походив дружочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 160); Вона забігала на хвилинку і казала Лесі: — ..Ти вже потерпи, Лесенько, дружочок мій (Ів.. Таємниця, 1959, 91). Словник української мови в 11 томах