1. Словник української мови в 11 томах

дружочок

ДРУЖО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до дружо́к 1.

Тільки найшла слідочок, Гей, де походив дружочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 160);

Вона забігала на хвилинку і казала Лесі: — ..Ти вже потерпи, Лесенько, дружочок мій (Ів.. Таємниця, 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружочок — дружо́чок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дружочок — -чка, ч. Пестл. до дружок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови