дубильник дуби́льник іменник чоловічого роду, істота Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me дубильний дубильниця Значення в інших словниках дубильник — -а, ч. Той, хто займається дубленням. Великий тлумачний словник сучасної мови дубильник — Чинбар Словник чужослів Павло Штепа дубильник — ДУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається дубленням. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках дубильник — -а, ч. Той, хто займається дубленням. Великий тлумачний словник сучасної мови дубильник — Чинбар Словник чужослів Павло Штепа дубильник — ДУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається дубленням. Словник української мови в 11 томах