1. Орфографічний словник української мови

дубильник

дуби́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубильник — -а, ч. Той, хто займається дубленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дубильник — Чинбар Словник чужослів Павло Штепа
  3. дубильник — ДУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається дубленням. Словник української мови в 11 томах