дублюючий

дублю́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дублюючий — ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який дублює кого-, що-небудь; дублювальний. В рубці .. основний і дублюючий автомати поламані.., треба втягти ескалатор і зачинити люк вручну (І. Росоховатський); – Погляньте на пульт. Там є щиток із червоною кнопкою. Словник української мови у 20 томах
  3. дублюючий — ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дублюва́ти. Тут було ніби два заводи, один на поверхні, другий, дублюючий, під землею (Собко, Запорука.., 1952, 146); — Провал не торкнувся дублюючого складу [підпільного] районного комітету,.. Словник української мови в 11 томах