дубник
дубни́к
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубник — -а, ч., розм. 1》 Дубовий ліс, гай. 2》 Велика дубова діжа для дублення шкір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дубник — див. ліс Словник синонімів Вусика
- дубник — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- дубник — ДУБНИ́К, а́, ч., розм. 1. Дубовий ліс, гай. Раді птиці Вилітали з дубника. Щоб на хлопця подивитись, Привітати школяра (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 127). 2. Велика дубова діжа для дублення шкір. В глибині просторого двору.. Словник української мови в 11 томах