1. Орфографічний словник української мови

дужчий

ду́жчий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужчий — [дужчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  2. дужчий — -а, -е. Вищ. ст. до дужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дужчий — Ду́жчий, -ча, -че за (від) кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дужчий — ДУ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до ду́жий. [Герасим:] Виходь, поміряємося, чий батько дужчий (Мирний, V, 1955, 84); Він схопив за чуба Змія, Чуб на руку намотав — Втричі дужчим Змія став (Перв., Райдуга.., 1960, 170); Плач стає дужчий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах