1. Орфографічний словник української мови

дукарка

дука́рка

іменник жіночого роду, істота

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дукарка — -и. Жін. до дукар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дукарка — ДУКА́РКА, и, ж., розм., заст. Жін. до дука́р. Жила дукарка хоч і заможно, проте самотньо (із журн.). Словник української мови у 20 томах