дукарка дука́рка -и. Жін. до дукар. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me дукар дукарський Значення в інших словниках дукарка — дука́рка іменник жіночого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови дукарка — ДУКА́РКА, и, ж., розм., заст. Жін. до дука́р. Жила дукарка хоч і заможно, проте самотньо (із журн.). Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках дукарка — дука́рка іменник жіночого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови дукарка — ДУКА́РКА, и, ж., розм., заст. Жін. до дука́р. Жила дукарка хоч і заможно, проте самотньо (із журн.). Словник української мови у 20 томах