1. Орфографічний словник української мови

дукач

дука́ч 1

іменник чоловічого роду, істота

багач

арх.

дука́ч 2

іменник чоловічого роду

монета

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дукач — Золота монета [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. дукач — -а, ч. 1》 іст., заст. Те саме, що дукат. 2》 заст. Те саме, що дука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дукач — див. багатий Словник синонімів Вусика
  4. дукач — БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Словник синонімів української мови
  5. дукач — ДУКА́Ч, а́, ч. 1. іст., заст. Те саме, що дука́т. [Парубок:] Коли буду живий, вернусь, добуду слави і всякого добра, золота, дукачів (Вас. Словник української мови в 11 томах