1. Орфографічний словник української мови

дурнота

дурнота́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурнота — -и, ж., діал. 1》 Те саме, що дурість. 2》 збірн. Дурні, бевзі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дурнота — Дурнота, -ти ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107. Словник української мови Грінченка