дурнота
дурно́та
-и, ж., діал.
1》 Те саме, що дурість.
2》 збірн. Дурні, бевзі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурнота — дурнота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дурнота — Дурнота, -ти ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107. Словник української мови Грінченка