1. Орфографічний словник української мови

дякування

дя́кування

іменник середнього роду

від: дя́кувати

дякува́ння

іменник середнього роду

від: дякува́ти

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дякування — Дія за знач. дякувати Словник церковно-обрядової термінології
  2. дякування — -я, с. Дія за знач. дякувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дякування — ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття). Словник синонімів української мови
  4. дякування — ДЯ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. дя́кувати. Яке частування, таке й дякування (Укр.. присл.., 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Фр., VIII, 1952, 69). ДЯКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. дякува́ти. Іван Маркевич.. Словник української мови в 11 томах
  5. дякування — Дякува́ння, -ня с. Пребываніе дьячкомъ. --------------- Дякування, -ня с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови Грінченка