1. Орфографічний словник української мови

дідуньо

діду́ньо

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідуньо — див. дідунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дідуньо — див. дід Словник синонімів Вусика
  3. дідуньо — Діду́ньо, -ня, -ньові, -ньом, -ду́ню! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дідуньо — ДІДУ́НЬО див. діду́нь. Словник української мови в 11 томах
  5. дідуньо — Дідунь, дідуньо, -ня м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. ум. дідунечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка