дідуньо

ДІДУ́НЬО див. діду́нь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідуньо — діду́ньо іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дідуньо — див. дідунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідуньо — див. дід Словник синонімів Вусика
  4. дідуньо — Діду́ньо, -ня, -ньові, -ньом, -ду́ню! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дідуньо — Дідунь, дідуньо, -ня м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. ум. дідунечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка