ділянка

Значення в інших словниках

1. ділянка — (частка землі) шматок, площина, (невеликий) клаптик, (оброблене з певною метою) поле. Словник синонімів Полюги
2. ділянка — ДІЛЯНКА – ДІЛЬНИЦЯ Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно – сфера якоїсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля... Літературне слововживання
3. ділянка — (землі) клапоть, шматок, клин, (велика) плянтація; (науки) галузь, сфера, царина, сов. область. Словник синонімів Караванського
4. ділянка — [д'іл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
5. ділянка — -и, ж. 1》 Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виокремлена за якою-небудь ознакою. || Частина поверхні, площі чого-небудь. || Відтинок чого-небудь, що має протяжність. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ділянка — див. Земля Словник синонімів Вусика
7. ділянка — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
8. ділянка — ДІЛЯ́НКА, и, ж. 1. Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виділена за якою-небудь ознакою. Яка ланка, така й ділянка (Укр.. присл.., 1955, 359); Ліс складається, як правило, з окремих ділянок, які розрізняються своїм складом, .. Словник української мови в 11 томах
9. ділянка — Ділянка, -ки ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі. Словник української мови Грінченка