ділянка

ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Півстоліття — немалий строк лише в житті окремої людини, а в житті суспільства — це дуже короткий відрізок часу (з журналу); Такт — це відрізок музичного твору; На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів (О. Гончар); Попервах я навіть не вірю своїм вухам: інтервали між вибухами начебто довшають... Та ні, таки довшають (Н. Тихий); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Яновський); Вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернула душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах); У штабі Данило вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський).

ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. У результаті значно зрослих масштабів виробництва та посилення взаємозалежності всіх галузей економіки серйозно підвищуються вимоги до планування (з журналу); — Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових ділянок? (І. Ле); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (О. Кобилянська); Понад сорок літ трудився Лисенко на ниві української музики (М. Колесса); — Ви своє зробили — розбудили у людей уяву, надію. Місія ваша на цьому кінчається, починається моя царина (М. Чабанівський); Романенко.. напівжартівливим тоном спитав: — Ну, як же діло йде на молочному фронті? (С. Журахович); Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, щоб вихід пошвидше знайти. Прокиньмось від рабства, зневолені діти (П. Грабовський); Голодностепська проблема — це арена колосальних можливостей для інженерів, щоб прикласти свої знання та досвід (І. Ле); — Слава, вона напочатку кожному з нас потрібна, коли людина робить перші кроки на тому чи іншому поприщі (І. Цюпа).

ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОК діал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич); На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни (О. Донченко); — Коли б тобі щаслива доля, -- Сказав ласкаво чоловік, -- Дала шматок такого поля — Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов); Він шукає тієї сили, що віяла колись од вільного степу, шукає високої тирси і не знаходить нічого, — саму понуру поорану площину (Б. Грінченко); По кряжу над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, — буде намети де ставити (О. Гончар); Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Панас Мирний); У поповім городчику приріз зеленіє (коломийка); Мірянка була готова.. Графська земля лишилася вишита кольоровими коликами, і на кожному з них число парцели (О. Маркуш); Купив (емігрант) кілька будинків і взагалі займався спекуляцією — торгував парцелями і домами (С. Масляк); Десь восени мати вибирала на городі підмет — невелику ділянку землі (В. Минко); Поля зрошення; А женихи тим часом всі бавились там, де звичайно, — При Одісеєвім домі, на втоптаній добре площадці (переклад Бориса Тена); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила (С. Чорнобривець); Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Приїхав (економ) до постаті, став снопи лічити (пісня).

НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній царський наділ — єдину десятину, яка дісталась їм у спадщину від кріпаччини (М. Стельмах); Якби-то я був тут господарем, то й не питався б, та вже не я їм віддав сей ґрунт і хату, та воля не моя (Леся Українка); — На оцих нарізках не життя нам (М. Ірчан). — Пор. 1. діля́нка.