ділянка
ДІЛЯ́НКА, и, ж.
1. Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виділена за якою-небудь ознакою.
Яка ланка, така й ділянка (Укр.. присл.., 1955, 359);
Ліс складається, як правило, з окремих ділянок, які розрізняються своїм складом, ..віком або іншими ознаками (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956,17);
Бригада кінчає розчищати стару ділянку каучуконосів, водночас досіває нову (Вол., Сади.., 1950,135);
// Частина поверхні, площі чого-небудь.
Вся шкіра, як і кожна найменша її ділянка, тісно зв’язана з усім організмом.., обміном речовин (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6);
При цьому кладуть грілку на ділянку шлунка (Лікар. рослини.., 1958, 104);
// Відрізок чого-небудь, що має протяжність.
На східній ділянці кордону була тривога (Чорн., Визвол. земля, 1959, 210);
// Частина фронту, що є місцем дії якого-небудь військового з’єднання.
Артилерія била по вузькій ділянці (Трип., Дорога.., 1944, 14).
2. перен. Галузь, сфера якої-небудь діяльності.
В рішеннях XX з’їзду КПРС застосування електронних цифрових машин розглядається як одна з передових ділянок боротьби за науковий і технічний прогрес (Наука.., 12, 1957, 11);
На жаль, в ділянці збирання і вивчення робітничого фольклору у нас зроблено ще мало (Рильський, III, 1956, 146).
Значення в інших словниках
- ділянка — (частка землі) шматок, площина, (невеликий) клаптик, (оброблене з певною метою) поле. Словник синонімів Полюги
- ділянка — діля́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ділянка — ДІЛЯНКА – ДІЛЬНИЦЯ Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно – сфера якоїсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля... Літературне слововживання
- ділянка — (землі) клапоть, шматок, клин, (велика) плянтація; (науки) галузь, сфера, царина, сов. область. Словник синонімів Караванського
- ділянка — [д'іл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- ділянка — -и, ж. 1》 Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виокремлена за якою-небудь ознакою. || Частина поверхні, площі чого-небудь. || Відтинок чого-небудь, що має протяжність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ділянка — див. Земля Словник синонімів Вусика
- ділянка — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
- ділянка — Ділянка, -ки ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі. Словник української мови Грінченка