дієздатний

Значення в інших словниках

1. дієздатний — -а, -е. 1》 Здатний до дії, діяльності. 2》 юр. Який має громадянську і юридичну повноправність; юридично зрілий, самостійний, незалежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дієздатний — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник синонімів української мови
3. дієздатний — ДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. Здатний до дії, діяльності. На відміну від Європи кінця XVIII і першої половини XIX століття саме Росія дала приклад країни, в якій стара організація [РСДРП] довела свою життєвість і свою дієздатність (Ленін, 19, 1950, 353)... Словник української мови в 11 томах