дієздатний

ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська); Перед ним сидить зріла дівчина, як оці грона винограду (М. Томчаній); — Пригоничі таки впіймали двох здорових, вже дійшлих парубків (І. Нечуй-Левицький); (Хвеся:) Хіба ж не старі? У нас такого доходжалого парубка дядьком дражнять!.. (М. Кропивницький). — Пор. доро́слий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієздатний — дієзда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дієздатний — -а, -е. 1》 Здатний до дії, діяльності. 2》 юр. Який має громадянську і юридичну повноправність; юридично зрілий, самостійний, незалежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дієздатний — ДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. Здатний до дії, діяльності. На відміну від Європи кінця XVIII і першої половини XIX століття саме Росія дала приклад країни, в якій стара організація [РСДРП] довела свою життєвість і свою дієздатність (Ленін, 19, 1950, 353)... Словник української мови в 11 томах