е

Значення в інших словниках

1. Е — Як назва літери вживається в с. р.: мале е; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий е. Літературне слововживання
2. е — I невідм., с. Сьома літера українського алфавіту на позначення голосного звука "е". II виг. 1》 Уживається для вираження незгоди з чиїми-небудь словами чи діями. 2》 Уживається для вираження невдоволення, досади, вагання, недовір'я і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. е — Ірраціональне число, яке є границею числової послідовності (1+1/n)n; е = 2,718; має широке застосування у математиці, напр., основа натурального логарифму. Універсальний словник-енциклопедія
4. е — Е¹, невідм., сер. Шоста літера українського алфавіту на позначення голосного звука «є». Е², виг. 1. Уживається при вираженні незгоди з чиїми-небудь словами чи діями. — Що візьмеш, небого? За рік, чи як? — А що дасте. — Е, ні!... Словник української мови в 11 томах
5. е — Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557. Словник української мови Грінченка