1. Універсальний словник-енциклопедія

е

Ірраціональне число, яке є границею числової послідовності (1+1/n)n; е = 2,718; має широке застосування у математиці, напр., основа натурального логарифму.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. е — е вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. Е — Як назва літери вживається в с. р.: мале е; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий е. Літературне слововживання
  3. е — I невідм., с. Сьома літера українського алфавіту на позначення голосного звука "е". II виг. 1》 Уживається для вираження незгоди з чиїми-небудь словами чи діями. 2》 Уживається для вираження невдоволення, досади, вагання, недовір'я і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. е — Е¹, невідм., сер. Шоста літера українського алфавіту на позначення голосного звука «є». Е², виг. 1. Уживається при вираженні незгоди з чиїми-небудь словами чи діями. — Що візьмеш, небого? За рік, чи як? — А що дасте. — Е, ні!... Словник української мови в 11 томах
  5. е — Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557. Словник української мови Грінченка