1. Орфографічний словник української мови

есесівець

есе́сівець

іменник чоловічого роду, істота

іст., зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. есесівець — -вця, ч., іст. Службовець фашистських каральних охоронних загонів (СС), на якого спирався гітлерівський терористичний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. есесівець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. есесівець — ЕСЕ́СІВЕЦЬ, вця, ч., іст., зневажл. Службовець фашистського карального охоронного органу (СС), на який спирався гітлерівський терористичний апарат. Охрім бачив, як у спину румунським солдатам стріляв загороджувальний загін есесівців (Кучер, Чорноморці, 1956, 130). Словник української мови в 11 томах