есесівець
есе́сівець
-вця, ч., іст.
Службовець фашистських каральних охоронних загонів (СС), на якого спирався гітлерівський терористичний апарат.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- есесівець — есе́сівець іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл. Орфографічний словник української мови
- есесівець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- есесівець — ЕСЕ́СІВЕЦЬ, вця, ч., іст., зневажл. Службовець фашистського карального охоронного органу (СС), на який спирався гітлерівський терористичний апарат. Охрім бачив, як у спину румунським солдатам стріляв загороджувальний загін есесівців (Кучер, Чорноморці, 1956, 130). Словник української мови в 11 томах