есесівець
ЕСЕ́СІВЕЦЬ, вця, ч., іст., зневажл. Службовець фашистського карального охоронного органу (СС), на який спирався гітлерівський терористичний апарат.
Охрім бачив, як у спину румунським солдатам стріляв загороджувальний загін есесівців (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- есесівець — есе́сівець іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл. Орфографічний словник української мови
- есесівець — -вця, ч., іст. Службовець фашистських каральних охоронних загонів (СС), на якого спирався гітлерівський терористичний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- есесівець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика