ехін

ехі́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ехін — -а, ч. Частина капітелі колони доричного ордера у вигляді круглої в плані подушки з опуклим криволінійним профілем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ехін — (грец. — морський їжак, раковина) Середня частина капітелі. У класичних греко-доричному і тосканському ордерах виконувався у вигляді круглої в плані гладенької подушки з випуклим криволінійним профілем. У римо-доричному та іонічному ордерах подушка оздоблювалася іоніками. Архітектура і монументальне мистецтво