ехін
ехі́н
-а, ч.
Частина капітелі колони доричного ордера у вигляді круглої в плані подушки з опуклим криволінійним профілем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ехін — ехі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ехін — (грец. — морський їжак, раковина) Середня частина капітелі. У класичних греко-доричному і тосканському ордерах виконувався у вигляді круглої в плані гладенької подушки з випуклим криволінійним профілем. У римо-доричному та іонічному ордерах подушка оздоблювалася іоніками. Архітектура і монументальне мистецтво