1. Орфографічний словник української мови

жалючий

жалю́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалючий — -а, -е. 1》 Який має властивість жалити. 2》 перен. Дошкульний, різкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жалючий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
  3. жалючий — ЖАЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має властивість жалити. — Варимо борщик з зіллям, картоплею і бурячками, — відповіла Орися, продовжуючи рвати жалючу кропиву (Автом., Так народж. зорі, 1960, 228). 2. перен. Дошкульний, різкий. Словник української мови в 11 томах