1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жалючий

жалю́чий

-а, -е.

1》 Який має властивість жалити.

2》 перен. Дошкульний, різкий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалючий — жалю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жалючий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
  3. жалючий — ЖАЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має властивість жалити. — Варимо борщик з зіллям, картоплею і бурячками, — відповіла Орися, продовжуючи рвати жалючу кропиву (Автом., Так народж. зорі, 1960, 228). 2. перен. Дошкульний, різкий. Словник української мови в 11 томах