1. Орфографічний словник української мови

жалісливець

жалісли́вець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалісливець — Жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем. Словник синонімів Караванського
  2. жалісливець — -вця, ч. Той, хто схильний до жалості, співчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жалісливець — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. жалісливець — ЖАЛІСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Жаліслива людина. — Найдуть люди, найдуться жалісливці — і поховають як слід… (Мирний, III, 1954, 133). Словник української мови в 11 томах
  5. жалісливець — Жалісливець, -вця м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115. Словник української мови Грінченка