жалісливець
жалісли́вець
-вця, ч.
Той, хто схильний до жалості, співчуття.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалісливець — жалісли́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- жалісливець — Жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем. Словник синонімів Караванського
- жалісливець — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- жалісливець — ЖАЛІСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Жаліслива людина. — Найдуть люди, найдуться жалісливці — і поховають як слід… (Мирний, III, 1954, 133). Словник української мови в 11 томах
- жалісливець — Жалісливець, -вця м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115. Словник української мови Грінченка