1. Орфографічний словник української мови

жантильний

жанти́льний

прикметник

розм., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жантильний — МАНІ́РНИЙ (позбавлений простоти й природності), РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ розм., ЖАНТИ́ЛЬНИЙ розм., заст. — Ходичин син — кращий за цього манірного франта Криштофа (З. Словник синонімів української мови
  2. жантильний — ЖАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., заст. Манірний, кокетний. Двірник Віссаріон вже не міг знести і, замахнувшися мітлою, обізвав жантильну покоївку «у, стервоза» (Смолич, II, 1958, 58). Словник української мови в 11 томах