1. Словник синонімів української мови

жантильний

МАНІ́РНИЙ (позбавлений простоти й природності), РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ розм., ЖАНТИ́ЛЬНИЙ розм., заст. — Ходичин син — кращий за цього манірного франта Криштофа (З. Тулуб); Надто вже він був прилизаний та випрасуваний, а хлопцям, на мою думку, не личить підроблятись під розманіжених та розбещених панків (В. Речмедін); Замахнувшись мітлою, обізвав (двірник) жантильну покоївку "у, стервоза" (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жантильний — жанти́льний прикметник розм., арх. Орфографічний словник української мови
  2. жантильний — ЖАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., заст. Манірний, кокетний. Двірник Віссаріон вже не міг знести і, замахнувшися мітлою, обізвав жантильну покоївку «у, стервоза» (Смолич, II, 1958, 58). Словник української мови в 11 томах