жартівниця
жартівни́ця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жартівниця — -і. Жін. до жартівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жартівниця — ЖАРТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до жартівни́к. [Сергій:] А ти така ж, як і була, — жартівниця! (Баш, П’єси, 1958, 83); А проте Ліда не ображалася, бо в кожному слові жартівниць відчувала доброзичливість і щирість (Кочура, Родина.., 1962, 94). Словник української мови в 11 томах
- жартівниця — Жартівниця, -ці ж. Шутница. Словник української мови Грінченка