жартівниця
Жартівниця, -ці
ж. Шутница.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жартівниця — жартівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- жартівниця — -і. Жін. до жартівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жартівниця — ЖАРТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до жартівни́к. [Сергій:] А ти така ж, як і була, — жартівниця! (Баш, П’єси, 1958, 83); А проте Ліда не ображалася, бо в кожному слові жартівниць відчувала доброзичливість і щирість (Кочура, Родина.., 1962, 94). Словник української мови в 11 томах