1. Орфографічний словник української мови

жвакання

жва́кання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жвакання — -я, с. Дія за знач. жвакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жвакання — Жва́кання, -ння, -нню, -нням жвакання, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жвакання — ЖВА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. жва́кати і звуки, утворювані цією дією. В купе [вагона].. чулося енергійне жвакання (Досв., Вибр., 1959, 28); Гохан [собака].., схопивши м’ясо зубами, відійшов у куток. Незабаром звідти почулося його жвакання (Донч., III, 1956, 327). Словник української мови в 11 томах
  4. жвакання — Жвакання, -ня с. Чавканіе, жеваніе. Словник української мови Грінченка