жителька

жи́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жителька — -и. Жін. до житель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жителька — ЖИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до жи́тель. У селі Волосянці [Закарпатської області] від кількох жительок були записані польські народні пісні (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 51). Словник української мови в 11 томах