1. Словник української мови в 11 томах

жителька

ЖИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до жи́тель.

У селі Волосянці [Закарпатської області] від кількох жительок були записані польські народні пісні (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жителька — жи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жителька — -и. Жін. до житель. Великий тлумачний словник сучасної мови