жителька

жи́телька

-и.

Жін. до житель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жителька — жи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жителька — ЖИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до жи́тель. У селі Волосянці [Закарпатської області] від кількох жительок були записані польські народні пісні (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 51). Словник української мови в 11 томах