житниця

жи́тниця

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житниця — -і, ж. 1》 Приміщення, в якому зберігається зерно; амбар. 2》 перен. Республіка, область, район, що вирощує багато хліба і забезпечує ним інші місця. 3》 діал. Житня солома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. житниця — Комора, див. амбар, елеватор Словник чужослів Павло Штепа
  3. житниця — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. житниця — ЖИ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Приміщення, в якому зберігається зерно; амбар. І пожнемо І в житницю соберемо Зерно святеє (Шевч., II, 1953, 310); Боячись голодних бунтів, Борис Годунов звелів роздавати хліб з казенних житниць (Іст. Словник української мови в 11 томах
  5. житниця — Сховище для зерна. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. житниця — Житниця, -ці ж. Ржаная солома. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка