забаламучений
забаламу́чений
дієприкметник
збитий з доброго шляху; одурманений
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забаламучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забаламутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забаламучений — ЗАБАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до забаламу́тити. Голова у Михайла була важка, забаламучена од випитого вина і неприємних, лихих думок (із журн.). Словник української мови у 20 томах