1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забаламучений

забаламу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до забаламутити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забаламучений — забаламу́чений дієприкметник збитий з доброго шляху; одурманений розм. Орфографічний словник української мови
  2. забаламучений — ЗАБАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до забаламу́тити. Голова у Михайла була важка, забаламучена од випитого вина і неприємних, лихих думок (із журн.). Словник української мови у 20 томах