забуяти
забуя́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забуяти — -яє, док. Почати буяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забуяти — ЗАБУЯ́ТИ, я́є, док. Почати буяти. Піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Збан., Єдина, 1959, 19); Після дощу стало тихо, а потім забуяло життя — свистять, цвірінькають, стрибаючи по деревах, птахи, літають метелики... Словник української мови в 11 томах
- забуяти — Забуя́ти, -я́ю, -єш гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16. Словник української мови Грінченка